Я тут статтю перепостив. З погляду продажів суть статті полягає в тому, що інформація не передається і не приймається. Вона виникає в голові людини у відповідь на зовнішні впливи. Щоб ми не говорили покупцеві, важливо не те що ми сказали, а те, що саме виникло в голові співрозмовника у відповідь на ваші рухи рота і голосових зв’язок. Один і той самий сигнал може викликати різну інформацію в різних одержувачів. І доки ми не користуватимемося системою відліку клієнта, не поставимо його в центр всесвіту, ми не зможемо бути впевненими в тому, що говорячи одними й тими самими словами, ми розуміємо одне й те саме.
Я практикую таку ділову гру, як уміння розмовляти мовою клієнта. Наприклад, коли ми продаємо акваріумних рибок учителеві, ми говоритимемо про те, що ми допомагаємо побудувати в акваріумі згуртований колектив, який буде позбавлений внутрішніх конфліктів. А коли ми продаємо акустичні системи господареві фірми, що надає ритуальні послуги, ми не забудемо згадати про те, що пропонуємо не акустичні системи, а рішення, що допомагає надати урочистості будь-якій події.
На закуску я тут процитую байку, яку я написав 1997 року після того, як до того брав участь, як практикант, у монтажі 4-го енергоблока РАЕС. Ця байка вже розповзлася інтернетами. Я тоді був захоплений усякою комп’ютерною лабудою, інформаційними технологіями і, відповідно, побачив своє в мові монтажників.
Байка, як на мене, є чудовою ілюстрацією того, про що пишеться у вищезгаданій статті. Далі буде використана ненормативна лексика. Мова монтажників, все-таки.
Будь-яка, навіть найскладніша, технологічна операція легко описується словами, похідними від двох іменників і одного дієслова. Це не метафора !!!!. Словниковий запас, яким оперують монтажники, містить у собі ще тільки вигуки, прийменники, сполучники, і низку технологічних термінів (які вони згодом все одно замінюють на більш знайомі слова).
Мало того, це в них перетворилося на подобу алгоритмічної мови, де (за аналогією з Паскалем):
- б.я — крапка з комою.
- п.з..ц — end
- х.ярить — конструкція do, procedure (залежить від контексту), (чи let у Бейсику)
- ні х.я — складова частина конструкції if then else
- до х.я — вихід із циклу.
- х.йовина — ініціалізація об’єкта, оголошення локальної змінної заданого типу.
- е.ать, е.атись — цикл із неявним виходом.
- ох.ітельно — long integer
- ох.їть — floating point overflow.
І так далі.
Причому, якщо ти говориш із ними нормальною мовою, — не розуміють. А якщо багато матюкаєшся (безсистемно) ображаються.
Ми до цієї системи звикли й перейнялися на 10..12 день практики, знайшовши при цьому повне взаєморозуміння з монтажниками.
Ми були неодноразово свідками того, як виконроб (людина з двома вищими освітами, яка 10 років пропрацювала на Кубі), пояснював монтажникам завдання їхньою мовою, причому віртуозно. Він, природно, спочатку оголошував змінні, об’єкти, за тим прописував підпрограми, а вже потім декларував алгоритм. І, звісно, кожен блок він закінчував фразою: “п.з.єц, б.я” (див. словник).
Незвиклому вуху це здавалося б безперервним набором матюків і лайки, але професіоналу — ні. І місткість слів, при цьому, надзвичайно велика. Хоча б анекдот про те, як “твоєму товаришеві по службі капає за комір розплавлене олово”. Але ж, досконало володіючи мовою монтажників, сенс сказаного вміщується в стислий пакет із двох-трьох слів, який автоматично розпаковується в мозку співрозмовника, і той вживає адекватних заходів. Це свого роду телепатія, або V.34 протокол, з апаратною стійкістю до перешкод і “hardware handshaking”.