Добре сформульований результат

Техніка ДСР покликана:

a) Виключити абсолютно всі небажані сценарії реалізації вашої мети

Які такі небажані сценарії? Ну наприклад, коли ви замовляли збільшення доходів удвічі, а отримали його за допомогою інфляції.

b) Реалізувати мету найточніше, найшвидше і найлегше

Більше не буде супу з перманентної ліні, прокрастинації та розчарувань.

В ідеалі ця техніка має вбудуватися у ваше мислення так, щоб потім будь-яка мета автоматично формулювалася вами відповідно до техніки ХСР.

Готуйтеся, їжі для роздумів буде багато.

Ну що, поїхали!

Позитивне формулювання мети

• Чи позитивно сформульована ваша мета?

Іноді ми визначаємо мету як те, чого хочемо позбутися або чого хочемо уникнути: не їсти після 18:00, кинути палити, припинити ображатися тощо. Але такі цілі доволі важко досягти, бо знання чого мені не треба, ще не дає розуміння, що я хочу отримати. Уявіть, що ви йдете в магазин зі списком того, що не хочете купувати. Або згадайте завдання Ходжі Насреддіна “не думати про білу мавпу”. Просто голова так не працює.

Заперечення може бути виражене як негативною часткою “не”, так і словами “відмовитися”, “припинити”, “кинути”, “розлучитися”, “уникати” тощо.
Тож мета має бути сформульована позитивно – що ви хочете отримати: стати стрункішим, купити власну квартиру, почуватися впевнено…

Тому, якщо ваша мета поки що сформульована негативно, її треба переформулювати в позитивний варіант.

• кинути курити – контролювати потяг до куріння;
• не хвилюватися – бути спокійним;
• піти з роботи – знайти нову роботу;
• не боятися знайомитися – відчувати впевненість під час знайомства;
• припинити ображатися на критику – конструктивно ставитися до критики.

Це правило ґрунтується на науковій основі. Річ у тім, що наша лімбічна система не розуміє слів, вона розуміє тільки символи і стани: картинки, звуки, запахи, відчуття, емоції. Для уникнення або заперечення в мозку символу немає, не придумав ще. А ось для того, чого ви хочете уникнути, символ присутній однозначно. Він-то й з’являтиметься у вашій підсвідомості, програмуючи це на реалізацію.

Хочете доведу? Спробуйте зараз:

• не уявити собаку;
• не думати про слона;
• забути про солодощі.

Ну як, вийшло? Навряд чи. Це тому, що не уявити сказане наш мозок може тільки в одному випадку: якщо він не знає, що це і як це виглядає.

Як правильно

Декларуйте те, до чого прагнете, а не те, від чого тікаєте.

Наприклад: оплатити кредит; стати стрункою і підтягнутою; вести здоровий спосіб життя тощо.

Підконтрольність мети

• Чи контролюєте ви і тільки ви ваш результат?
• Чи пов’язане досягнення вашого результату з ким-небудь ще?
• Якщо пов’язано, то що ти можеш зробити для досягнення цієї мети?

Досягнення мети завжди має залежати від вас. Ви – причина, а не наслідок. Це, до речі, часто відрізняє успішних людей від неуспішних: перші самі роблять щось, з другими ж щось відбувається. Тож, формулювання мети не має містити волевиявлення іншої людини чи людей.

Є те, що залежить переважно тільки від нас: стати стрункішим, вивчити англійську мову, почуватися впевнено, – а є те, що залежить ще й від інших людей чи обставин: вийти заміж, збудувати будинок, стати начальником відділу, здобути популярність. Ми не можемо безпосередньо контролювати багато подій та інших людей, але здатні впливати на них за допомогою нашої поведінки. Тому досягнення “зовнішньої мети”: кар’єри, багатства, популярності, – насамперед буде пов’язане з тим, що ви можете зробити для цього.

• Я хочу подобатися дівчатам.
• Що ти можеш зробити для цього?

І в багатьох випадках для досягнення “зовнішнього” результату, насамперед треба буде змінити себе – тобто досягти результату “внутрішнього”. Продовжуючи діалог…

• Поводитися більш упевнено.
• Ти вмієш так себе поводити?

Поки що ні. Тож для початку треба навчитися відчувати впевненість під час спілкування і поводитися відповідно.

Робити свою мету залежною від інших людей як мінімум нерозумно. Формулювання на кшталт “щоб начальник підвищив зарплату”, або “щоб Вася в мене закохався” віддає пульт управління результатом у чужі руки. Найсмішніше, що ці руки часом навіть не знають про те, що від них щось там залежить.

Сюди ж належать популярні “хочу, щоб”: “хочу, щоб дитина вчилася добре”, “хочу, щоб мене пробачили”, “хочу, щоб чоловік захоплювався мною” тощо. Усі ці цілі не підконтрольні вам. А отже, зворотного зв’язку від світу ви можете так і не отримати, або отримати, але не той, на який розраховували.

Як правильно

Ставте запитання так: що я можу зробити / ким можу бути, щоб бажане стало можливим?

Наприклад: хочу бути привабливою/им для протилежної статі; хочу стати привабливою/им для протилежної статі.

Сенсорність

• Як ви дізнаєтеся, що досягли мети?
• Що ви будете бачити, чути і відчувати, коли досягнете мети?

Просто хотіти чогось “тому що” – добре. Але розуміти, що ви хочете відчувати, бачити і чути, коли це реалізується – принципово. Мозку потрібна чітка картинка, причому не тільки візуальна або сенсорна, а й емоційна. У мети мають бути індикатори, за якими стане зрозуміло, що її досягнуто, і, що ще важливіше, вона радує вас.

Правильний процес цілепокладання передбачає формулювання мети в теперішньому часі. Обов’язково візуалізуйте бажання і подивіться на себе збоку так, ніби поставленої мети вже було вами досягнуто.

Мету бажано уявляти: бачити, чути, відчувати, – а не просто називати. Тож на цьому кроці вам потрібно уявити, що буде, коли ви досягнете мети: що ви бачитимете навколо себе, який вигляд матимете, що чутимете, відчуватимете, що казатимете собі, що казатимуть інші люди, що конкретно ви робитимете, які будуть запахи тощо.

Тобто ви створюєте таку повну сенсорну галюцинацію досягнення мети.

Коли я досягну мети, я буду бачити …, чути …, відчувати …, робити …, казати собі …

Через ігнорування цього люди можуть не отримувати того, чого хочуть, або ж, отримавши це, залишаються розчаровані результатом, почуваються обдуреними. І ніби все як треба, але все не так.

Тим часом, ніби як і скаржитися нема на що, адже:

• Заміж вийшли, причому за того, кого описували. Тільки от щастя чомусь немає;
• Отримали омріяне підвищення. Тільки от недоліки посади істотно перевищують достоїнства, і робота тепер, як каторга;
• Заробляєте жадану суму. Тільки тепер вам цього мало, або ж ці гроші тепер до лампочки;
• Переїхали в бажану країну. Тільки реальність виявилася куди прозаїчнішою і проблемнішою, ніж хотілося б.

Як правильно

Якщо ви хочете стати щасливою людиною, то зрозумійте спочатку, що ж таке “бути щасливим” у вимірних доказах.

Наприклад:

Коли я стану директором, то буду:

• відчувати гордість, азарт і натхнення на роботі
• відчувати м’яке шкіряне крісло і гладку поверхню столу
• чути телефонні дзвінки і голоси підлеглих, які радяться зі мною
• бачити перед собою просторий світлий кабінет і екран комп’ютера
• буду ставити печатки на документах і проводити зустрічі з підлеглими та партнерами.

Відповідний контекст реалізації мети

• Чи є ситуації, де ви не хочете цього?
• Де, коли і з ким ви хочете цього?

Не все хочеться мати у всіх ситуаціях, у будь-якому місці й часі та з будь-якими людьми: спокій може не дуже пасувати до перегляду комедії, а у відпустку приємніше з’їздити з дружиною, але не з тещею. Тож варто визначити відповідний контекст для мети – тут хочу, а тут ні.

Якщо мета “внутрішня”: упевненість, спокій, розслабленість, енергійність, наполегливість – то визначте контекст, в якому ви хочете це мати, а де не хочете. Наприклад, розслабленість гарна під час відпочинку, але не надто пасує під час гри у футбол. Тобто в результаті мету буде визначено для якогось контексту: впевненість під час спілкування з начальником, задоволення під час перегляду цікавого фільму, наполегливість під час досягнення мети. Якщо мета скоріше “зовнішня”: поїхати у відпустку, побудувати будинок, одружитися – визначте, з ким, коли і де ви хочете цього. Наприклад, поїхати влітку в Іспанію з чоловіком і дітьми хочу, а взимку у Воркуту зі свекрухою – ні.

Мета завжди має бути обмежена:

• у часі
• у просторі

Як і для гарного жарту, найважливіше для мети – відповідний момент.

Іншими словами, у мети є термін придатності. Якщо через рік ця мета принесе вам усі можливі емоційні плюшки, то через 5 років вона може бути (і, найімовірніше, буде) просто не актуальна. Погодьтеся, вкрай прикро, якщо мета начебто реалізувалася, але не доречна, та й узагалі, якось пофіг. Тому, ставити цілі потрібно відповідно до їхнього терміну придатності.

Те ж саме стосується і обстановки (місця), в якій вона реалізовується.

Припустимо, у вас є мета заробляти 2000 доларів на місяць. Припустимо, тут і зараз для вас це солідні гроші. Але в зовсім іншому місці (припустімо, у Нью-Йорку) і в інший час (коли зміниться курс) це вже будуть зовсім не ті 2000 доларів, на які ви розраховували. За такого розкладу їх вам може не вистачити навіть на те, що ви маєте зараз.

Як правильно

Потрібно позначити чіткі часові та просторові рамки, обрамити мету контекстом, у якому її реалізація найбільш бажана.

Наприклад: хочу заробляти 2000 доларів уже через рік, за курсу ***, живучи в Дніпрі.

Наскільки моя мета масштабна?

• Чи має мета відповідний розмір?

Якщо мета занадто велика – втрачається мотивація на шляху. Якщо ваша мета “повністю оволодіти англійською мовою” з дуже жорсткими критеріями, то навіть довго й інтенсивно займаючись, ви не помічатимете наближення.

Критерії – речі дискретні. Припустимо, для вас критерій знання мови – вільне спілкування з англомовними людьми. Вивчили 1000 англійських слів – перевірили – поки вільно не спілкуюся. Запам’ятали таблицю часів – перевірили – ні, поки що не виходить спілкуватися вільно. Прочитали “Мобі Діка” в оригіналі – ні, все ще вільно не спілкуюся. І втрачається мотивація.
Тому велику мету зручніше розбити на дрібніші “підцілі”, досягнення яких простіше контролювати і зворотний зв’язок швидший. Наприклад: за тиждень вивчити 100 нових слів, скинути за цей місяць 2 кг тощо.

Звісно, є і зворотний процес – мета може виявитися занадто “маленькою”, на кшталт “вивчити 10 англійських слів”. У такому разі варто розібратися, до якої “більшої” мети це все веде.

Екологічність поставленої мети

• Що ви втратите, якщо досягнете результату?
• Чи згодні ви з цими втратами заради досягнення результату?
• Як ви можете компенсувати ці втрати (або обійти їх)?

Коли ми щось отримуємо, ми зазвичай при цьому ще й щось втрачаємо. Наприклад, одружившись, ми втрачаємо частину свободи, ставши фрилансером, втрачаємо стабільність, ставши струнким, втрачаємо можливість звалити власні невдачі на зовнішність.

І в цьому пункті ми оцінюємо можливі втрати і визначаємо, чи прийнятні вони. Чи згоден я втратити “це”, досягнувши мети. Можна так само повернутися на перший крок і перевизначити мету так, щоб знизити втрати.

Якщо на шляху реалізації мети у вас виникає відчуття дискомфорту або, що гірше, відрази, це свідчить про те, що ви займаєтеся зовсім не тим, чим по-справжньому хочете займатися.

Обов’язково подумайте: а чи не стане іншим гірше, якщо ви отримаєте бажане? Наприклад, пограбувати когось, щоб отримати гроші, – не чиста мета, і ставити її в принципі не можна, оскільки навряд чи вона принесе вам задоволення після досягнення.

Усі ми по голову зав’язані в системах. Це сім’я, робота, коло друзів і знайомих, сфера діяльності, місто, країна. Точно так само, як і в людей, кожна система має свої цілі, які здебільшого полягають у тому, щоб продовжувати функціонувати. І я думаю, ви погодитеся з тим, що способи реалізації цієї мети в систем набагато масштабніші, ніж в окремо взятої людини.

Екологія мети – це про те, як влізти на ялинку і, за можливості, нічого собі не подряпати. А “дряпають” вас зазвичай системи, в яких ви існуєте.

У системах, в яких ви живете, здавалося б, не пов’язаних із метою, у вас почнуться труднощі. Оскільки ваші нові цілі в якусь певну систему не вписуються, вона захоче або повернути вам вигідні їй цілі, або виплюнути вас.

Це можна назвати “періодом турбулентності”, під час якого стара система починає виштовхувати незручну їй ланку. Наприклад: близькі не розуміють і відмовляють, співробітники крутять біля скроні й перестають спілкуватися, працюється геть погано, дехто навіть хворіє.

Тут є два виходи:

• Повний перехід. Це перехід в іншу, більш відповідну вам систему, яка відповідає вашим цілям;
• Зміна правил гри. Це поступове “підминання” під себе наявної системи завдяки гнучкості та повільним, але впевненим змінам.

Перший варіант і так зрозумілий – спалити мости і пірнути в нове. Знайти нову роботу, змінити коло спілкування, змінити місце проживання, місто, країну. Є рідкісні випадки, коли це – єдино можливий, хоч і важкий захід для відстоювання свого права на розвиток і вибір.

Але оскільки мало хто з нас хоче повністю рвати зв’язок із улюбленими системами, для більшості оптимальний другий варіант: змінити саму систему. Для цього необхідно переконати всіх учасників у тому, що досягнення ваших цілей спричинить досягнення їхніх цілей. Мовляв, ваші цілі нехай і відрізняються, але не суперечать нинішній системі, або навіть підуть їй на користь.

Розумно, так?

Це схоже на підхід кандидатів на президентських виборах: “Я хочу стати президентом, але тільки для того, щоб дати вам те, що ви хочете”. Тому дуже важливо підлаштуватися і створити раппорт із системою або системами, в яких ви хочете залишитися і які можуть навіть стати вашими союзниками (або хоча б не заважати).

Як правильно

Ось які пункти важливо врахувати під час постановки мети:

Хто може бути проти і чому;

• На кого реалізація мети може вплинути, і як саме;
• Як ця мета може бути корисна системам, у яких ви перебуваєте;
• Підтримку яких систем ви можете втратити при досягненні мети;
• Підтримку яких систем ви можете набути при досягненні мети.

• Які перешкоди можуть виникнути під час досягнення мети?

• Що заважає вам почати досягати (досягти) мети просто зараз?
• Які перешкоди можуть зустрітися на вашому шляху?
• Що ви можете зробити для подолання цих перешкод?

Проаналізуйте всі перешкоди, які можуть виникнути у вас на шляху, щоб зрозуміти, як досягати поставлених цілей. Чи є щось, що заважає вам отримати бажане зараз? Чи виникне воно потім? Заздалегідь продумайте реакцію на перешкоди і дії, які ви зробите для їх подолання. Якщо перешкоди на цей момент “не переборні” – переформулюйте на мету і пройдіть весь процес ХСР із цією метою.

Необхідні ресурси

• Які ресурси потрібні вам для досягнення мети?
• Чи можете ви мати до них доступ?

Усе просто: щоб щось отримати, потрібно щось за це віддати. І чим більше плюшок обіцяє вам мета за підсумком реалізації, тим більше ресурсів піде на її реалізацію. Тому потрібно чітко порахувати вид і кількість ресурсів, потрібних для досягнення.

Загалом існує 5 видів ресурсів:

• Гроші
• Час
• Інформація
• Зв’язки
• Навички

Прорахувавши потрібні і вже наявні ресурси, вашим очам постане реальність як вона є. Ви зрозумієте, наскільки близькі або далекі ви від бажаного. Часом це протвережує, іноді надихає, але це – той самий список інгредієнтів, без яких не зварити борщу. Якщо вам не вистачає якогось ресурсу, то сформулюйте за цією ж методикою мету щодо його отримання.

Для того, щоб бути впевненим на співбесіді мені потрібні впевненість, спокій, віра в успіх і гарний костюм. Упевненість, спокій і віра в успіх у мене є, а костюм треба купити.

Як правильно

Прорахувати:

• Скільки грошей мені потрібно?
• Скільки часу займе досягнення мети?
• Що мені потрібно знати?
• З ким мені потрібно зав’язати контакти?
• Що мені потрібно вміти?
• Що можна зробити, якщо чогось не вистачає?

Перший крок до мети

• Яким буде ваш перший крок у досягненні мети?

“Шлях у тисячу миль починається з одного кроку” (с) Вікіпедія каже, що це Лао-цзи

Перший крок дуже символічний, адже за ним слідують усі інші. Так зробіть же його легким і зрозумілим, щоб нагнати апетит досягнень, а не занурити себе головою в чергове відкладання “на завтра”. Ні, починати потрібно вже зараз.

Сила простих і маленьких дій, що ведуть до мети, разюча. Вона веде до регулярності цих дій, а регулярність – головна запорука майбутньої реалізації бажаного. Чому так? Тому що тільки не боячись провалитися і зіткнутися з нездоланними труднощами, ваш мозок може охоче приступати до роботи. А приступивши, він уже в потоці діяльності може робити набагато більше, ніж на нього покладали спочатку.

Якщо ж вирішите діяти ідеально, починати “нове життя”, ризикуєте за рік виявити себе за “поїданням усе тих самих сніданків” у вигляді обіцянок.

Як правильно

Вирішіть для себе:

• Що ви можете зробити вже зараз, сьогодні, завтра?
• Що запустить цей маховик?

• З чого вам буде комфортно почати, що пробудить у вас апетит до більшого?

Збираєтеся знайти нову роботу – що ви зробите для її пошуку прямо сьогодні ввечері або завтра зранку? Це може бути навіть перегляд оголошень про найм або викладання власної анкети на сайті пошуку роботи.

Хочете стати стрункішим, визначте ваш найперший крок: завтра вранці роблю пробіжку, прямо сьогодні їм менше булочок, а більше фруктів і овочів.

Добре сформульований результат – чудовий помічник для досягнення цілей!

Ці десять запитань вище – своєрідне сито, що допомагає відкинути все зайве від мети і зробити її максимально конкретною. Обов’язково поставте їх собі, і ви зрозумієте, що якщо мету поставлено правильно, то досягти її в рази легше!

Блок-схема

1	Чи позитивно сформульована ваша мета?	Якщо ні	Переформолювати
2	Чи контролюється вона вами	Якщо ні	Перевизначити
3	Що ви будете бачити, чути, відчувати, робити, казати собі…. коли досягнете мети?
4	Чи їснує ситуація, де чи коли ви не бажаєте цього?	Якщо так	Виключити ситуацію з контекстунтектсу
5	Чи має мета розмір, що підходить?	Якщо ні	Узагальнити або розбити на дрібніші
6	Які наслідки досягнення цієї мети? Якщо ви щось втрачаєте – чи згодні ви з цією втратою?	Якщо ні	Чи можна перевизначити мету так, щоб наслідки вас влаштовували? Якщо так: Крок 1 Якщо ні: Вихід
7	Які ресурси потрібні вам для досягнення мети? Чи маєте ви до них доступ?	Якщо ні	Сформулюйте доступ до ресурсів як мету та повернутися на крок 1
8	Що заважає вам досягти мети або почати її досягати прямо зараз? Які перешкоди можуть зустрітися вам на вашому шляху? Що ви можете зробити для подолання цих перешкод? Чи можете ви подолати ці перешкоди?	Якщо ні	Переофрмулювати мети та повернутися на крок 1.
9	Який буде перший крок?