За кожного суспільного (державного) устрою правлячий клас тому й називався правлячим, що він володів якимось ексклюзивним доступом до якогось ключового ресурсу. Це визначало відносини в суспільстві і методи управління суспільством. Також це визначало фокус зусиль суспільства. Якщо правлячому класу потрібно було мати більше ключового ресурсу, то все суспільство вирішувало це питання, кероване волею правлячого класу. Нижче наведено досить умовний поділ на формації варіантів існування суспільства. Умовний через те, що:
а) Відносини, характерні для якоїсь конкретної формації так чи інакше мають місце в інших формаціях. Наприклад, фінанси, як система відносин, існували ще за давніх часів, також саме поняття “капітал” виникло в Стародавньому Римі. Водночас рабовласництво, так характерне для рабовласницького ладу, існує й досі.
б) Спосіб розвитку ключового ресурсу, наведений у таблиці, є не винятковим, а радше ілюстративним. Кількість рабів хоч і зростала спочатку тільки за рахунок набігів на сусідів, і хоч набіги на сусідів залишилися значним і найбільшим джерелом приросту рабського населення, але всі інші разом узяті джерела приросту чисельності рабів (особливо в розвинутих рабовласницьких суспільствах) згодом приносили більше рабів, ніж військові дії. Ілюстративність тут полягає в тому, що саме зростання території, масштаби землеволодіння і потреба в більшій механізації праці стали передумовою до зміни ладу. Тобто на вершину соціальної піраміди піднялися землевласники. І якщо раніше військові експлуатували або навіть просто грабували землевласників, то потім землевласники стали наймати армію. Так, і там, і там гроші йдуть від землевласника до військового, але змінюється сама парадигма. Такі самі аналоги є і в кожному наступному переході від формації до формації.
в) Важко виокремлювати формації в суспільстві, яке є сусідами з іншими суспільствами, що перебувають на інших етапах розвитку і перебувають у культурних зв’язках із суспільством, яке розглядається. Також варто розуміти, що якихось “миттєвих” переходів від формації до формації не існує, і низка, здавалося б, типових властивостей належать одразу кільком формаціям. Наприклад, форма правління або принцип виробництва. Сама формація в такому аспекті розглядається не як статичний етап, а як етап переходу, скажімо, принципу виробництва від ремісничого через промисловий до пост-індустріального, якщо взяти за приклад капіталізм. Тобто, в будь-якому разі, таблиці нижче – “сферичні формації у вакуумі”.
г) Важко розглядати в такій красивій табличній формі формації, що існували раніше яскраво вираженого рабовласництва. Це і т.зв. “азіатські” формації, характерні, скажімо, в Європі для Крито-мікенської культури, і кочові суспільства, і інші суспільства з характерним родовим або общинним ладом.
д) Можна “укрупнити масштаб” історичної шкали, і тоді буде зрозуміло, що державний лад, його варіанти взагалі мало суттєві на історичній шкалі, що охоплює всі десятки тисячоліть розвитку суспільства. Тоді можна розглядати такі формації:
- Громада, що складається з 1-3 десятків людей, подібна до стада;
- Плем’я, все ще здатне ухвалювати колективні рішення і де всі одне одного знають;
- Вождівство (із привласненням елітою праці суспільства);
- Держава (з монополією правлячого класу на силу та інформацію).
Тоді державний лад узагалі не має значення, і в ньому розрізняють лише умовні верстви, залежно від ступеня монополізації державою інформації, розвиненості бюрократії, створюваної з метою експлуатації створюваної асиметричності інформації та еволюцією в системах ухвалення рішень.
За такого підходу реконізм також можна розглядати, як наступну формацію після державної, коли монополії ні на що немає, всі знову все одне про одного знають, і рішення знову можна ухвалювати колективно завдяки інформаційним технологіям.
Разом з тим:
Table of Contents
Рабовласництво
| Правління: | Тиранія |
| Правлячий клас: | Рабовласники |
| Основа економіки: | Рабська праця, сільське господарство |
| Принцип виробництва: | Привласнювальний, аграрний |
| Засіб обігу | Натуральний обмін, універсальний товар (золото) |
| Ключовий ресурс: | Раби |
| Спосіб розвитку ключового ресурсу: | Набіги на сусідів |
| Метод керування: | Право на вбивство |
| Основне слідство: | Зростання території; поява великих землевласників, здатних обороняти свої наділи та наймати та годувати власну армію. Перехід ініціативи від армії до землевласників. |
Феодалізм
| Правління: | Монархія |
| Правлячий клас: | Феодали |
| Основа економіки | Сільське господарство, мануфактури |
| Принцип виробництва: | Аграрний, ремісничий |
| Засіб обігу | Золото, золоті девізи (боргові розписки, векселі, фінанси тамплієрів, банкноти) |
| Ключовий ресурс: | Земля |
| Спосіб розвитку ключового ресурсу: | Географічні відкриття |
| Метод керування: | Насильство |
| Основне слідство: | Зростання торгівлі, розвиток позик, накопичення капіталу. Капіталісти контролюють феодалів за допомогою ринкових механізмів та позик. Перехід ініціативи від феодалів до власників капіталу. |
Капіталізм
| Правління: | Олігархія |
| Правлячий клас: | Капіталісти |
| Основа економіки: | Промисловість, фінанси |
| Принцип виробництва: | Ремісничий, промисловий |
| Засіб обігу | Золоті девізи (переважно банкноти), абстрактні паперові гроші. |
| Ключовий ресурс: | Капітал |
| Спосіб розвитку ключового ресурсу: | Індустріалізація |
| Метод керування: | Стимуляція |
| Основне слідство: | Автоматизація промисловості, прискорення обігу оборотних засобів, розвиток інформаційних технологій та зв’язку. Бюрократія контролює капітал за допомогою організації привілеїв та асиметричного доступу до інформації. Перехід ініціативи від капіталістів до розпорядників інформацією. |
Інформізм
| Правління: | Нетократія |
| Правлячий клас: | Бюрократи |
| Основа економіки: | Фінанси, сфера послуг |
| Принцип виробництва: | Промисловий, науково-інформаційний |
| Засіб обігу | Паперові гроші, записи на рахунках (безготівкові гроші, СПЗ, віртуальні валюти, електронні гроші) |
| Ключовий ресурс: | Інформація |
| Спосіб розвитку ключового ресурсу: | Інформатизація |
| Метод керування: | Мотивація |
| Основне слідство: | Розвиток інформаційних технологій. Розвиток технологій тотального обліку. Поява можливості для не наділених владою людей отримувати інформацію про владу та контролювати владу за допомогою інформаційних технологій. Також забезпечення самозахисту людини через відкритість. Перехід ініціативи від нетократії (бюрократії) до вікі-спільноти. |
Реконізм
| Правління: | Вікі |
| Правлячий клас: | Масове співробітництво |
| Основа економіки: | Сфера послуг, Вікіноміка |
| Принцип виробництва: | Науково-інформаційний [?] |
| Засіб обігу | Записи на рахунках, пірингові фінанси |
| Ключовий ресурс: | довіра до інформації[?], репутація[?] |
| Спосіб розвитку ключового ресурсу: | [?] |
| Метод керування: | Співучасть |
| Основне слідство: | [?] розуміння ключового ресурсу та способу його розвитку дало б нам ключ до розуміння наступного суспільного устрою. Але такої таблички нижче немає 🙂 |
Основна тенденція
| Правління: | Збільшення правлячої популяції |
| Правлячий клас: | Новий правлячий клас підноситься над попереднім правлячим класом і експлуатує його за рахунок того, що управляє якимось новим ресурсом, необхідним для розвитку ресурсу, що належить старому правлячому класу. Важливо, що з кожною новою формацією відносна чисельність правлячого класу збільшується. У кінцевому підсумку це має призвести до того, що правлячим класом стане хмара масової співпраці. Кожна суспільна формація створює правлячий клас, який чисельно перевершує попередній. Це, мабуть, можна пояснити науково-технічним прогресом. Так, з одного боку, НТП дає змогу меншій кількості людей керувати більшою (розвиток зв’язку; інфраструктури; математики та обчислень; винахід систем контролю, таких як особисті документи, паспорти, прописка; прогрес у сфері озброєнь, що дає змогу меншій кількості озброєних людей контролювати більшу кількість неозброєних; накопичений досвід “стандартних” рішень і т.п.). Разом з тим, можливість не означає нічого з необмеженістю потреб кожної людини. Таким чином, правлячий клас має таку чисельність, яку суспільство, не зазнаючи руйнування, може собі дозволити завдяки НТП. Практично більше їжі = більше непродуктивних ротів. За ідеєю, рано чи пізно має виникнути суспільна формація, де правлячий прошарок суспільства буде чисельно подавляюче переважати експлуатований прошарок. Можливо, зараз уже так і є. Водночас крайня точка цього процесу логічно виглядає у вигляді відсутності підлеглих класів. Коли кожен має безпосередній вплив на рішення, куди і на що витратити суспільні фонди. Власне, про це й ідеться. |
| Основа економіки: | Змінюється внаслідок НТП. |
| Принцип виробництва: | Виділяється ключове виробництво в економіці, в якому зайнята більшість населення, і яке виробляє більшу частину сукупного продукту. |
| Засіб обігу | Поступовий відхід від матеріальної основи – грошей – усе далі й далі за рівнями абстракції. |
| Засіб обігу | Збільшується рівень абстракції грошей |
| Ключовий ресурс: | Абстрагування ресурсу від фізичної влади людини над людиною |
| Спосіб розвитку ключового ресурсу: | Робиться те, що вигідно правлячому класу. Це стимулює НТП і породжує новий ресурс, необхідний правлячому класу у розвиток старого ресурсу, що належить йому. Розпорядники нового ресурсу стають вищими за правлячий клас. |
| Метод керування: | Пом’якшення методів управління |
| Основне слідство: | Нова формація з’являється на ресурсі, вибудуваному старою формацією. Саме розвиток якогось ключового ресурсу для наявного правлячого класу породжує необхідність у новому ресурсі, володіння яким регулює доступ правлячого класу до його ключового ресурсу. Таким чином, власники або розпорядники нового ресурсу стають власниками нового ключового ресурсу, який управляє старим ключовим ресурсом. У світі вибудовується “Дім, який побудував Джек”: Армія зайнята експансією та охороною території для землевласників, які залежать від капіталістів у вигляді індустрії (техніка, хімія, транспорт) і фінансів (кредити, позики, оборотний капітал, хеджування с.г.-г. ризиків), які залежать від капіталістів у вигляді індустрії (техніка, хімія, транспорт) і фінансів (кредити, позики, оборотний капітал, хеджування сільгосп. ризиків), які залежать від нетократів: корпоративної та державної бюрократії та розпорядників інформації (особливості дизайну, волі голів правління, ліцензії, корпоративні таємниці, комунікації, андеррайтинг тощо), які залежать (починають залежати) від вікі-хмари – тих, хто позбавляє їх ексклюзивного доступу до інформації та стежить за кожним їхнім кроком. |
One thought on “Що вигідно правлячому класу”