Коли влада в країні зосереджується в руках однієї людини, то вся країна починає жити й рухатися не в її історичному руслі, а в режимі слона в посудній крамниці, який трощить усе навколо себе, калічить себе й наражається на ризик бути застреленим.
Тоді гормональний фон однієї людини, її фобії, раціоналізації, когнітивні спотворення, забобони, ритуали, амбіції, спонтанні прояви інстинктів, необґрунтовані судження та думки, приватні інтереси, перемоги чи невдачі на інтимному фронті відображаються в рухах і діях усієї країни.
Ми всі не досконалі, всі не раціональні, всі маємо проблеми з об’єктивним сприйняттям реальності. Але ми не можемо нашкодити оточуючим, бо в нас немає супер влади і наші пориви компенсуються всім іншим суспільством.
Країна, керована людиною, наділеною повноваженнями і владою понад міру, схожа на повітряну кульку, що шарахається в повітрі в тому напрямку, у якому скаче якась одна, обрана, броунівська частинка всередині неї.