Діловий світ сповнений “професіоналів”, які однаково вдягнені й намагаються виглядати, як досконалість. Насправді, вони відірвані від реальності, сухі й нудні. Ніхто не зможе знайти в цьому щось людяне.
Не варто боятися своїх недоліків. Недосконалість – реальна, а людям подобається реальність. Саме тому ми любимо справжні квіти, які в’януть, а не ідеальні пластикові, які можуть стояти у вазі цілу вічність. Не турбуйтеся про те, як вам слід говорити і як вам слід поводитися. Покажіть світові, що ви з себе дійсно уявляєте, з усіма своїми прищиками.
Краса – у недосконалості. Це є суттю японського принципу Вабі-Сабі. Вабі-Сабі цінує характер та унікальність більше, ніж блискучий фасад. Воно вчить, що тріщинки та подряпини на речах мають цінуватися. Також, Вабі-Сабі, вітає простоту. Ви не займаєтеся вдосконаленням, а використовуєте те, що у вас є. Леонард Корен, автор книги про Вабі-Сабі, дав таку пораду: “Зазирніть у суть, проте не зруйнуйте поезію. Нехай усе буде чистим і повітряним, але не стерильним”.
Існує чудова можливість слідувати принципу Вабі-Сабі: залиште поезію в тому, що ви робите. Коли щось надто лакується, воно втрачає душу і стає виробом, що вийшов з-під маніпуляторів робота.
Тому, говоріть так, як ви говорите. Розкривайте теми, які інші відмовляються обговорювати. Розповідайте про те, що ви збираєтеся зробити трохи раніше, ніж треба. Покажіть останню версію своєї роботи, навіть якщо вона ще не готова. Це чудово, що воно ще не досконале. Можливо, ви не виглядатимете, як “професіонал”, але ви будете точно набагато справжнішим.