Якщо ви постійно затримуєтеся допізна на роботі, працюєте у вихідні, то це не тому, що у вас забагато роботи, а тому, що ви не встигаєте зробити все, що потрібно, під час роботи. І причина тому – постійні переривання.
Подумайте про це: Коли ви робите більшу частину своєї роботи? Якщо ви схожі на більшість інших людей, то це – вечір або ранній ранок. І це – не простий збіг, оскільки це – час, коли навколо нікого немає.
О 2 годині дня люди, як правило, на нарадах або відповідають на електронну пошту, або базікають із колегами. Усі ці поплескування по плечу, маленькі експромти, перекури, можуть здаватися нешкідливими, проте вони насправді роз’їдають ваш робочий день. Переривання це – не співпраця. Це – просто переривання. І, коли вас перервали, ви не зробили свою роботу. Переривання ділять ваш робочий день на шматочки робочих моментів. 45 хвилин, потім дзвінок. 15 хвилин, потім обід, через годину у вас нарада. Ви й збагнути не встигнете, як уже п’ята вечора і у вас залишилося лише пара годин роботи без перерви, щоб доробити справи. Ви не зможете зробити жодної значної справи, коли ви постійно то починаєте, то перериваєтеся, знову починаєте, знову перериваєтеся.
Замість цього вам варто усамітнитися. Тривалі проміжки самотньої роботи це той час, коли ви – найбільш продуктивні. Якщо вам не доводиться перемикати мозок між різними завданнями, ви зможете повністю віддатися роботі. (Зауважте, до речі, як багато роботи ви можете зробити в літаку, коли ви відключені від інтернету і повністю відсутні зовнішні подразники). Вхід у зону продуктивності вимагає часу і вимагає уникнення переривань. Це, як бачити сни. Ви не можете просто заплющити очі і бачити сон. Спочатку ви лягаєте спати, а вже потім досягаєте тієї фази сну, коли ви бачите сни. При цьому, якщо вас розбудять, то вам буде потрібно починати цей шлях спочатку. І, коли ви усамітнюєтеся, відбувається те саме диво, що й у сновидіннях – уві сні ви починаєте бачити сни, а в роботі ви починаєте бути найпродуктивнішими.
Вам не обов’язково мати години усамітнення до світанку або після заходу сонця. Ви можете встановити у своїй компанії правило, що половина робочого дня належить тільки самим співробітникам. Оголосіть її для себе, скажімо з 10-ї до 2-ї години дня. Нехай люди не розмовляють одне з одним (крім обідньої перерви). Або зробіть просто для себе першу чи другу половину дня вашою власною зоною усамітнення. Або, замість “неформальної п’ятниці”, спробуйте запровадити “мовчазний четвер”. Просто переконайтеся, що цей період триває безперервно, щоб не допустити переривання, що руйнують продуктивність.
І продовжуйте в тому ж дусі. успішний час усамітнення означає також відвикання від комунікаційного “наркотику”. У цей час закрийте аську або інші системи, вимкніть телефон, не відкривайте електронну пошту і не призначайте зустрічей, не читайте ось цю ЖЖ-шку. Заткнутися і працювати. Ви здивуєтеся, як багато ви зможете зробити за цей час.
Також, якщо вам необхідна співпраця, постарайтеся використовувати пасивні засоби комунікації. Такі, як електронна пошта, які не вимагають миттєвої відповіді, на відміну від телефонів або особистих зустрічей. Тоді люди зможуть відповідати вам, коли їм це зручно, замість того, щоб кидати все і приділяти вам увагу.
Ваш робочий день перебуває в облозі переривань. І тільки від вас залежить, чи зможете ви відбитися.