Зауважте, що назва цього посту – доволі заїжджена і про це, якраз, і піде мова.
Коли маркетологи розповідають нам про життєвий цикл того чи іншого товару, то вони починають розмірковувати про новаторів, консерваторів, послідовників, ранню і пізню більшість. Усі ці міркування – суть визнання того, що більшості споживачів для того, щоб отримати уявлення про товар, реклами і взагалі будь-яких ринкових комунікацій недостатньо. Вони спираються на досвід інших споживачів. Людей, які “клюють” на рекламу – стандартна меншість, їх рівно стільки ж, скільки взагалі “фріків” у суспільстві – відсотків п’ять, не більше.
Воно й зрозуміло. Браконьєрське використання можливостей людей до сприйняття інформації, переповненість усіх засобів медіа брехнею різного способу подачі призвело до того, що люди перестали сприймати зовнішні подразники взагалі. Бігборди не працюють. ТБ реклама не працює. Газети не працюють. BTL не працює. Усе це замішується на вікіфікацію екноміки – дроблення виробників і збільшення конкуренції не тільки на ринку як такому, а й на інформаційному просторі.
Маркетологи, з одного боку, визнають, що рекламний вплив має бути спрямований на новаторів. Але з іншого боку, вони тут же вважають, що лояльність новаторів заслужити дуже важко. Новатори будуть перескакувати з одного на інше. Маркетинг поки що не має інструменту цільової селекції новаторів і утримання їх у полі свого впливу. До цього дня.
А, вже цікаво? Але довелося прочитати три абзаци. Я не писав нічого вище навмисне. Що менше людей це прочитає до кінця, то цікавіший експеримент. До кінця прочитають або ті, хто чомусь вірить, що я здатний писати не нісенітницю, або ті, кому буде порекомендовано цю статтю. На новаторів я взагалі не розраховую. Їхній мозок і так надто навантажений постійним вибором, і часу на почитати черговий опус блогера-графомана у них не буде.
Маркетинг намагається вигадувати дедалі нові слова-цеплялки, щоб звернути увагу новаторів. Слово “новий” уже – вульгарність. Вульгарністю за останні 10 років, за час вибухового розвитку інформаційних технологій, стали вже практично всі “позитивні” епітети: ексклюзивний, елітний, поліпшений, креативний, свіжий, традиційний, класичний, престижний, вибуховий… Перелік епітетів вичерпався. Чіпляти нічим. Тим паче, що, як правило, кожен такий епітет буде забезпечений зірочкою і маленькою припискою внизу, сенс якої уміщається у двох словах: “не правда”.
Так що робити? А робити залишилося всього-нічого. Потрібно, за допомогою приємних плюшок, які нам дають сучасні технології, отримати пофамільний список новаторів конкретного ринку. Причому не просто новаторів, а новаторів, які активно рекомендують. Так, зараз уже почали в цих цілях використовувати блогерів. Але… знову-таки, по-старому. І виходить – джинса. Не знаю як ви, а коли я подумав у цьому напрямі, то в мене одразу виникло штук п’ять ідей, як виокремити й утримати новаторів. Ідеї в повітрі. Скористайтеся! І мій експеримент у тому, що я готовий ставити на те, що або вже зараз хтось щось робить у цьому напрямі, або ось ось почне робити.
Це і є – новий маркетинг, коли гроші, що виділяються на просування товару, вбухуються не в рекламу і піар, а в конкретних новаторів з конкретними паспортними даними.