Цитата з книги Ф. Котлера «Хаотика»
Відкрито нову главу в глобальній економічній історії, ту, в якій Сполучені Штати, і меншою мірою Європа, більше не відіграватимуть ті домінантні ролі, які вони відігравали в минулому. Процес перерозподілу грошей і влади в усьому світі, у бік від Сполучених Штатів і Європи до багатих на ресурси країн та індустріальних економік Азії, які піднімають, і решти світу, який перебуває в стадії становлення, йшов повним ходом уже протягом багатьох років. Фінансова криза 2008 року тільки прискорила цей процес.
Журналіст Newsweek Фарід Захарія красномовно говорить про нову американську проблему: Америку турбує дещо глибше, почуття, що численні і революційні сили поширюються світом. У майже кожній галузі, у кожному аспекті життя таке відчуття, що минуле згортається. “Вихор тепер король, що відійшов від Зевса” написав Аристофан 2 400 років тому. І вперше на пам’яті тих, хто живе, Сполучені Штати, здається, вже не лідирують. Американці бачать, що виникає новий світ, але страх, це – те, що сформовано на віддалених землях іншими націями.
Те, що називає Захарія “Підйомом решти”, свідчить про турбулентність і хаос, спричинені однією з найсильніших і непереборних сил: зростаючою міццю ринків, що розвиваються, особливо країн БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай), та країн, які мають у своєму розпорядженні великі фінансові ресурси, на Близькому Сході. Захарія пише далі, що світ тепер входить у “третю зміну великих держав за сучасну історію”:
Першим було посилення Західного світу, в 15-16 столітті, завдяки якому з’явився той світ, який ми знаємо: світ науки і техніки, торгівлі та капіталізму, промислових і сільськогосподарських революцій. Країни західного світу набули тривалого політичного панування. Наступна зміна сили мала місце в заключні роки дев’ятнадцятого століття і в той час піднеслися Сполучені Штати. Завдяки індустріалізації США стали наймогутнішою країною у світі, сильнішою за будь-який ймовірний союз інших країн. Протягом останніх двадцяти років надпотужний статус Америки не викликав сумнівів буквально в кожній сфері. Це було те, що ніколи раніше не відбувалося в історії, принаймні після того, як Римська імперія домінувала над відомим світом 2 000 років тому. Під час цього “Pax Americana” відбулося різке зростання світової економіки. І це зростання економіки стало причиною третьої зміни великих держав – піднесення країн третього світу.
Після глобальних фінансових потрясінь, які слідували один за одним на світових фондових ринках у жовтні 2008, Китай спочатку відчув себе відносно неушкодженим. Хоча з часом стала очевидною глибока залежність Китаю від ринків Сполучених Штатів і Європи, і економіка Китаю, яка колись швидко росла, стала швидко сповільнюватися. Китайські урядові лідери були змушені приписати свою власну програму стимулювання економіки вартістю $585 мільярдів. Потім, кілька тижнів потому, Китай гордо продемонстрував свою нову економічну міць, коли лідери найсильніших двадцяти країн світу зібралися на екстрену нараду у Вашингтоні, щоб обговорити перетворення фінансових ринків у світі та заручитися домовленістю про те, щоб надати гроші для запропонованого Міжнародним валютним фондом (МВФ) фонду надзвичайного кредитування для допомоги проблемним країнам. Пекінські делегати опротестували ідею того, щоб країни, що розвиваються, також брали участь у фінансуванні фонду. Натомість Китай сам своєю чергою прагнув до надання допомоги країнам, що розвиваються, для того, щоб мати більше впливу в МВФ та інших міжнародних організаціях. Багато аналітиків вважають, що збільшені внески до фонду є ціною за збільшену вагу голосу Китаю в МВФ. Президент Китаю Ху Цзіньтао наголосив в інтерв’ю державним ЗМІ на цій зустрічі на найвищому рівні: “Стійке і досить швидке зростання Китаю саме по собі є вагомим внеском у міжнародну фінансову стабільність і світове економічне зростання”.
Китай, наразі третя за величиною економіка у світі з найбільшими золотовалютними резервами. Китай не приховує своїх планів щодо світового фінансового порядку, в якому у Сполучених Штатів і її валюти буде значно менше влади. З його $1,9 трильйонами в готівкових резервах, Китай, поряд з іншими членами Азіатсько-Європейського саміту ASEM, планував створити фонд у розмірі $80 мільярдів до середини 2009 року, щоб допомогти азійським країнам на його власному задньому дворі, відповідно до угоди за планом роботи з проблемною ліквідністю, вже узгодженою на ASEM у травні 2008 року. І з великою частиною грошей, що прибувають з Китаю, у нього буде більше можливостей для проведення своєї політики.
Країни БРІК і Близький Схід тепер стабілізують світову економіку, в той час як зростання споживання в цих провідних економіках, що розвиваються, продовжує компенсувати спад у Сполучених Штатах і Європі. Протягом бурхливих місяців 2008 року, коли США і Європейські банки тонули в цунамі фінансового ринку, кілька провідних фінансових установ у Європі та Сполучених Штатах уникли банкрутства завдяки інвестиціям з боку різних близькосхідних королівств і китайського уряду.
І тоді як кількість компаній з ринків, що розвиваються, які з’являються у списку Fortune 500, що представляє найбільші компанії у світі, продовжує зростати, Сполучені Штати змогли представити лише 153 країни у 2008, і 162 у 2007 – найгірший результат за більш ніж десятиліття.
Як пише Гарольд Сіркін у своїй книжці “Globality: Competing with Everyone from Everywhere for Everything”: Уявіть 100 компаній з колишніх країн третього світу з об’єднаним доходом у трильйони доларів більшим за загальний економічний результат багатьох країн, які конкурують за місце під сонцем із компаніями зі США та Європи. Уявіть кілька сотень таких компаній. Тепер уявіть тисячі. Ви дивитеся на майбутнє, коли європейські, японські та американські компанії так само, як і компанії з інших зрілих ринків, конкуруватимуть не лише одна з одною, а й з китайськими компаніями і з дуже конкурентними компаніями з усіх куточків світу: Аргентини, Бразилії, Чилі, Єгипту, Угорщини, Індії, Індонезії, Малайзії, Мексики, Польщі, Росії, Таїланду, Туреччини, В’єтнаму, і місць, про які ви навіть не думали.
Компанії з усіх цих країн будуть наполегливо пробивати собі шлях до Fortune 500, проводячи соковиті злиття і поглинання Західних компаній, як приклад, можна навести Budweiser. Компаній, що мають досвідчений глобальний і місцевий менеджмент і усталені світові бренди. Компанії ринків, що розвиваються, як-от Petrobras та ІнБев у Бразилії, Газпром і Сєвєрсталь у Росії, Reliance і Tata в Індії, Lenovo і Huawei в Китаї збільшать турбулентність і збої. Ці компанії зростають із рекордними темпами. Темп, у якому вони поглинають західні компанії, збільшиться, оскільки глобальна рецесія глибша в Північній Америці та Європі, ніж в економічних системах, що розвиваються. Фактично, у 2008 році, кількість компаній з ринків, що розвиваються, у списку Fortune 500 досягла 62-х, головним чином представлених компаніями з країн БРІК. У 2003 році таких компаній було всього 31. Якщо ґрунтуватися на поточних трендах, то кількість таких компаній у Fortune 500 буде тільки збільшуватися і складе одну третину протягом найближчих 10 років.
Компанії з ринків, що розвиваються, продовжать свою капіталізацію в умовах хаосу, спричиненого зміщенням балансу економічної могутності та політичної влади у світі. Ці надзвичайно честолюбні й агресивні компанії зроблять усе можливе, щоб поставити конкурентів з розвинених країн на коліна, оскільки найбільш рівні прибутки можна отримати саме на розвинених ринках. Ці вискочки з віддалених земель, які глобально зростають і тягнуться вгору, зроблять усе необхідне для створення досить великого хаосу, який збиватиме з пантелику компанії-жертви з розвиненого світу та дасть змогу проводити їхні поглинання для очищення конкурентного ландшафту.