Уявіть собі діалог хлопця і дівчини:
- Знаєш, я побоююся одружитися з тобою.
- Чому?
- Ну ти в мене не перша, та й узагалі — явно доступна. У тебе було кілька чоловіків до мене.
- Але якби я не була доступною, ти б зі мною не познайомився б узагалі, вірно?
- Так-то так, але все-таки, хочеться якоїсь надійності.
- Зачекай, ти ж сам казав, що цінуєш у мені мою досвідченість у сексі. А як можна отримати досвід, не маючи чоловіків до тебе або живучи весь час до цього заміжня за одним чоловіком.
- Ну була б ти заміжня за одним і довго, це — інша річ. Це було б показником вірності.
- Навіть якщо врахувати, що це не я кидала хлопців, а вони мене залишали з носом?
- Ну хто зараз розбере, як було насправді.
- А якій дівчині треба бігати від хлопця до хлопця і взагалі, що частіше відбувається?
- Ну частіше хлопці кидають дівчат. У них — перевага в цьому. Але якщо тебе багато кидали, значить ти — непридатна як подруга.
- І ти не враховуєш варіантів “поматросив і кинув”?
- Ні. У будь-якому разі, найкраще мати справу з надійними дівчатами.
- Але тоді б я, як пристойна і надійна дівчина, вірна подруга свого чоловіка, з яким прожила в шлюбі кілька років, не стала відповідати на твої знаки уваги. Та й досвід мій був би скоріше досвідом пристосування до одного партнера, а не досвідом у сексі та розумінні, що подобається чоловікам. І взагалі, можна я підіб’ю підсумки: тобі потрібна одночасно досвідчена і цнотлива, вірна і доступна дівчина, так?
- Так.
- Ну спробуй пошукай.
Чому вимоги хлопця виглядають безглуздо, а схожі вимоги роботодавців сприймаються як норма речей?