Люди часто кажуть, і кажуть щиро, що вони щось добре знають або мають у чомусь хороший досвід. Як вони оцінюють свої знання і свій досвід? Дуже просто. Оцінка йде, як завжди, за похідною. Ми не здатні виміряти стан. Ми міряємо зміну стану. Ми перестаємо чути запах, принюхавшись до нього, як приклад.
Зі знаннями або досвідом теж саме. Самооцінка людини відбувається виходячи з того, що вона перестає дізнаватися щось нове протягом тривалого часу. Наприклад, у перший рік вона дізналася багато, у другий рік — половину від попереднього, потім ще половину… на четвертий рік новин у людини про щось практично не додається. І вона починає думати, що нічого суттєво нового вона вже не дізнається і починає припускати, що вона — експерт у цій галузі.
Усі вже побачили пастку чи розжувати? 🙂