What you have told us is rubbish.The world is really a flat plate supported on the back of a giant tortoise.
The scientist gave a superior smile before replying, “What is the tortoise standing on?”
“You’re very clever, young man, very clever”, said the old lady. “But it’s turtles all the way down!”
Людям властиво чіплятися за прості пояснення явищ, які вони спостерігають. Багато простіше вважати Землю плоскою, що стоїть на черепасі, і набагато складніше намагатися осягнути сучасну космологію. Також і в розумінні мотивації людей. Є думка (я буду радий, якщо мені вкажуть на авторитетне першоджерело), що люди діляться на дві категорії. Одні орієнтовані на, так званий, вхідний потік, а інші – на вихідний. У деяких незрілих мізках, при цьому, до слова “потік” додають прикметник “грошовий”, мабуть, заради солідності. Незрілі мізки впадуть у ступор, природно, коли їм розкажуть, що мотиви у людей з’явилися набагато раніше за гроші. Але ми поговоримо просто про “потоки”. Щоб ми були в одному культурному полі, я наведу посилання і процитую закопіпейстене до дірок те, що знайшов в інтернетах*:
Будь-яка “проста ідея, яка все пояснює” завжди перевіряється на стійкість питанням наступного рівня. Космологічну концепцію, в якій є черепаха, перевіряють запитанням: “А на чому черепаха стоїть”. Мотиваційну концепцію потоків також можна легко зруйнувати питанням “А чому люди так розгортаються в цих потоках”. І, якщо відповідь: “патамучта”, то лавку ми закриємо. Точніше закриємо не одразу, а перед закриттям запитаємо: Невже орієнтованість на той чи інший потік – властивість людини самої по собі? Чи можна придумати мотивацію “вхідним” потоком для тієї ж самої, “вхідної”, людини, яка відчайдушно грає після роботи у футбол разом зі своєю аматорською командою? Або чи бувають у рамках цієї доктрини “вхідні” потоки, коли людина займається улюбленою справою, піклується про своїх дітей або майструє щось?
І тут виявляється, що світ не плоский. Що тут, у цьому місці, людина орієнтована на “вхідний” потік, а в тому іншому – на “вихідний”. Ух ти, почалося руйнуватися. Отже, її “потік” – це властивість її взаємовідносин із роботодавцем, а не просто властивість людини? А якщо це – властивість взаємин, то не можна ділити людей за їхньою здатністю “генерувати потоки” до того, як ці взаємини збудовані.
А коли вони вибудувані, варто ставити собі ще дуже багато запитань щодо того, що роботодавець дає людині, а що людина – роботодавцю. Придумати собі відмазку про те, що “ось люди такі, а я тут ні до чого” можна. І це, до речі, дуже зручно. Чи продуктивно?
*Текст цитати: Є ще одна дуже важлива характеристика кандидата, яку, проте, досить просто визначити: на який “потік” він орієнтований – “вхідний” чи “вихідний”. “Вхідний потік” – це зарплата, умови роботи, соцпакет тощо. “Вихідний” – це результат праці: контакти клієнтів, підписані договори, виготовлені деталі, надіслані листи, здійснені закупівлі, доставлені товари тощо. (одним словом, те, за що ви готові платити співробітнику гроші).