| Часто, точніше, майже завжди, люди схильні боротися з тим, що вже сталося. А це перемогти не можна. Якщо в нас сталося щось, що нам не подобається, то найгірше, що ми можемо робити, це намагатися з цим боротися. Якщо продажі нижчі за очікування, то боротися за продажі немає сенсу. Є сенс думати, чому вони нижчі за очікування і вживати заходів для того, щоб вони стали вищими. Якщо співробітник запізнився на роботу, то ігри з пояснювальними, доганами, докорами, засудженнями, позбавленням премій – це боротьба з тим фактом, який вже має місце. Замість цього варто подумати, чому він запізнюється на роботу і що зробити, щоб він не запізнювався в майбутньому. Якщо у нас незлагоджена команда, то будь-які заходи з тім-білдінгу, вигадування “місій” компанії, внутрішня пропаганда, не зможуть докорінно виправити ситуацію, оскільки ситуація вже виникла. І, тоді, виникає питання: “чому вона виникла” і працювати з цим “чому”. Якщо ти спізнюєшся на важливу зустріч і вже не встигаєш, то боротися за час, поспішати й нервувати сенсу немає. Також немає сенсу очікувати дива і думати, що факт запізнення станеться о 9-00, а ще 8-45. Ти вже спізнюєшся. Слід думати над тим, як мінімізувати збитки від запізнення. Наприклад, зателефонувати до початку зустрічі й розповісти, що бачиш, що не встигаєш, а не прилітати розлюченим за 20 хвилин після початку, вибачаючись за “затори”. Якщо ти зробив помилку, то також боротися з цим не варто. Боротьба полягає в приховуванні факту помилки від оточуючих, в уникненні подібних ситуацій для себе, в озиранні на свій невдалий досвід. А варто просто, дивлячись збоку, зрозуміти, в чому помилка, визнати її, винести урок, повернутися і піти далі. Це, як гребти веслами. Пливеш спиною до мети, часом дивишся на мету, розумієш, що збився з курсу, і просто підвертаєш веслами, замість того, щоб вдавати, що все гаразд. Будь-які помилки і неприємності це – вступні для системи управління. Вони несуть стільки ж негативу, скільки негативу несе інформація про те, що ваш човен пливе трохи не туди. Тобто – анітрохи. Постійне коригування курсу і є суть управління. А коригувати треба тому, що в роботі відбуваються помилки, а помилки відбуваються тому, що працюєш. Тому, що гребеш веслами. |
Р. Петров