Є такий міф, що продавець (продажник) має завжди вміти знаходити з усіма спільну мову, відпрацьовувати заперечення, погоджуватися і залишати завжди найприємніше враження від спілкування з собою. Також є люди, які люблять крутити дулі вартовим біля Вічного вогню, а потім вказувати цим вартовим на те, що вони повинні стояти струнко, і не реагувати на подразники.
А ще є порноактори, і це зовсім не означає, що вони приймуть вашу пропозицію зайнятися сексом тільки тому, що вони знімаються в специфічному кіно. Та й музикант не буде вас догоджати грою на скрипці тільки тому, що він вміє це робити, а вам хочеться ось прямо зараз слухати.
До чого це я? Продавці теж уміють посилати в дупу. Ні, я в жодному разі зараз нікого в дупу посилати не буду. Боже упаси. Я нікого ніколи в онлайні в дупу не посилаю. Посилати в дупу — зовсім не пристойно. Я просто кажу, що кожна нормальна людина, зокрема продавець, може послати кого завгодно в дупу. А тим паче можна послати в дупу, скажімо, уявного покупця-троля, який прийшов до магазину не за пральною машинкою, а підняти своє ЧСВ. Послати на користь реальним покупцям.
І, що цікаво, такий посил у дупу буде саме тим, що вміє робити продавець — задовольняти потреби клієнта. Адже троль чекає, щоб його послали в сраку, щоб потім вказати продавцю на його, нібито, непрофесіоналізм, навіть якщо ситуація спілкування троля і продавця взагалі не має на увазі якогось продажу, але троль хоче, щоб його в чомусь попереконували (на скрипці пограли, ага).
Раз троль чекає, щоб його послали, то це й отримує: “Ідіть в жопу! Дякую Вам, Наступний!”