| Ієрархія абсолютно ні до чого в управлінні людьми. Місцева Альфа може і не бути шефом контори. Мало того, найімовірніше, ним і не є, тому що і/або шефів, і підлеглих розставляють на свої місця не за принципом, “у кого спина срібляста”, а за принципом профпридатності, блату, відкатів, географії та інше. Якщо ж раптом Альфа і є шеф – то все взагалі дуже погано. Пастуху не потрібно з’ясовувати з баранами, у кого лоб міцніший. І, у вже утвореному колективі, починають проростати паростки стада. Правильний менеджер буде керувати груповою динамікою, а не “консервувати” колектив. Дуже часто (я не впевнений повністю в цьому, бо суджу зі свого досвіду) провокацією до вибудовування стадної ієрархії стає відсутність роботи. Тобто, людей набрали, обов’язки розписали, а кожен конкретно взятий, зайнятий роботою не більше 10% робочого часу. Тепер ми відрубаємо комп’ютерні ігри і спостерігатимемо за утворенням з робочого колективу громади. половина (якщо не всі) перетрахаються один з одним (через брак часу і тому, що на обід можна піти на три години, а не на годину), в цей самий час, також через брак часу, почне вибудовуватися ієрархія. Різко стане важливим, де чий письмовий стіл знаходиться, особливо це проявиться при переїзді або перестановці, почнуться взаємні впливи людей один на одного, і ти вже будеш боятися звільнити лоботряса, бо він може спровокувати лавину відходів, з’являться незрозумілі менеджеру мотиви поведінки. Неправильним буде з’ясовувати, у кого спина біліша, і підтримувати явно чи неявно ці ігри, обростаючи, зі свого боку, стереотипним ставленням до кожного члена колективу. Найцікавіше, якщо новий бос потрапляє в такий “заболочений” колектив, то боротися зі сформованими відносинами і важко, і, на перших порах, не потрібно. Їх варто використовувати у своїх (компанії) цілях, однак слід уникати малювання нової організаційної структури, виходячи з наявних особистостей. І з точки зору “командування”, ієрархія теж ні до чого. Шаблони поведінки, що випливають зі стадної ієрархії, взагалі ніколи не застосовують менеджери в європейській культурі, бо вони просто не бачили у своєму дитинстві, коли формувався характер, застосування таких шаблонів. Люди давно не живуть громадами і стадами і малолітній дитині немає звідки брати приклад правильної поведінки ватажка. Вона може тільки припускати це, дивлячись… на батька. |