Що відбувається зараз? Зараз податки платити змушують. Вибудовується потужний податковий апарат, мета якого – трусити домогосподарства і бізнес. Як завжди, будь-яка система, заснована на насильстві, недосконала. Чи можливо зробити так, щоб податки люди платили добровільно і мало того, люто бажали цього?
Можна. І зробити це можна, ліквідувавши знеособленість грошей. Так чи інакше те, на що витрачаються податки, відчужується від реального інвестора – конкретного громадянина. А користування цими предметами інвестицій – безкоштовне для всіх. Чи то міст, чи то аеропорт, каналізаційний колектор або екскаватор. Тут і простір для крадіжок і зловживань, і відчуття несправедливості, коли ти платиш за те, що не замовляв. Мені, киянину, не потрібен міст у Запоріжжі, як запорожцю не потрібен міст у Києві.
А тепер уявімо, що в нас з’явився чарівний інструмент обліку внеску кожної людини, до того ж такий, щоб кожна людина сама обирала, у що вона хоче вкладати гроші. Наприклад, ось так. Виходить, що в конкретного моста або в конкретного танка з’являються конкретні господарі, хоча й розмиті.
Але якщо є конкретні господарі якогось активу, то вони мають право на конкретний дохід від експлуатації цього активу. Кожен, хто проїжджає по мосту, повинен буде заплатити господарям цього мосту. Ми взагалі прибираємо поняття “безоплатності” користування державними ресурсами та активами. Платять усі. І за танк теж платять.
Але звідки у людей будуть гроші, щоб платити буквально за все: за тротуар, за громадський транспорт за реальною ціною? Але ж кожен може заплатити за створення тих чи інших комунально-необхідних активів і мати з них дохід. Загальний кліринг вирішує проблеми сплати. І така система чарівним чином змусить усіх інвестувати в розвиток інфраструктури, лікарень, шкіл, вишів, НДІ – усього того, що досі інвертувалося державою за вибиті в населення податки.
Хочеш безбідне життя на пенсії? Інвестуй. Хочеш освіту дітям – інвестуй. Хочеш безкоштовного проїзду в метро – інвестуй. Краса! Не хочеш інвестувати? Не інвестуй, але плати за все без права на кліринг. Теж варіант, особливо якщо ти живеш осібно і суспільними благами не користуєшся настільки часто, щоб тобі хотілося на них витрачати гроші.
Практично глобальна безоплатність – вимушений захід, на який пішло суспільство, опинившись не в змозі проводити настільки масштабні облікові та клірингові операції. Але зараз ми стоїмо на порозі технологічного прориву, завдяки якому можна буде врахувати все і, найголовніше, гаманець діставати буде не треба. Тебе впізнають в обличчя і спишуть з твого рахунку автоматично. Практично йдеться про “Crowd funding” у масштабах країни.
P.S. Доброю ілюстрацією того, що світ із розвитком технологій рухається саме в цьому напрямі – напрямі від солідарної системи фінансування до персоніфікованої, – є те, що персоніфіковані системи вже запроваджуються в найкритичніших галузях, які раніше фінансувалися лише державою. На Заході перехід почався пару десятків років тому. У нас тільки починається. Йдеться про страхову медицину, про персоніфіковане пенсійне забезпечення – про речі, які просто неможливо уявити без серверів, комп’ютерів, баз даних і систем автоматичних взаєморозрахунків і клірингу. За великим рахунком, державі залишилися тільки обслуговування власного апарату, силові структури, дороги і каналізація з водопроводом :-). Але все це також можна і потрібно персоніфікувати. А почати варто зі встановлення прозорості у фінансах кожного ЖЕКу. Це можна буде навіть запровадити як експеримент.