Дах у вигляді червоного капелюха. У самому капелюсі ховається всяка нісенітниця типу зовнішніх блоків. Потужна система, дві установки, що працюють паралельно. В одній накрився компресор. У другій кудись збіг фреон. Довго шукали куди саме. Не знайшли. Потрібно опресовувати, підняти тиск у системі, закачавши в неї азот, щоб виявити протікання або переконатися, що його немає. Азот закінчився, фреону з собою на таку установку не вистачає. Та й тягати це на дах, точніше на капелюх – третій поверх і по стрьомних драбинках, без впевненості в результаті, немає сенсу. Ні протікань толком знайти, ні потім заправити. Залили залишки фреону – 7 кг, щоб хоч якось працювало. Не вистачило ще пари кг. Але все таки холодити став. Краще так, поки цей фреон витече, встигнемо повернутися. А то влітку клієнти не зрозуміють. Міряємо тепловізором температуру повітря і стелі. Стеля 27, повітря 22. Хоч щось. Поїхали додому, потім ще повернемося.
Р. Петров