Ще одна бухгалтерська контора. Зарплати, податки, фінансові операції. Свій офіс на чотири поверхи. Симпатична секретарка. Завдання – замінити десь протікаючу трубку зливу конденсату з кондиціонера. Розбираємося в лабіринті каналів, фальшивих підлог, стель, стінних панелей. Прям квест. Треба зрозуміти звідки і куди веде конкретно ця трубка. Кондиціонерів багато і в стінах облаштована своя конденсатна каналізація з трубками, колекторами і насосиками. Перший поверх. Хм, симпатичні майже всі. Дивно взагалі для цієї місцевості. Розбираємося з трубкою. Ага – веде вище. Йдемо вище. Ааа… Усе зрозуміло. Кабінет директора. Директор – явно Альфа-самець років 55. По ньому це просто видно. Хоча меблі в кабінеті скромні – таке ж ДСП, як і у всіх. У минулій конторі директором була страшна тітка, ну і персонал відповідно – прямо з подіуму конкурсу страшноти. Стрьомні всі.
Але тут усе одно – жіноче царство. У туалеті, на кожному поверсі, на поличці біля умивальника стоїть: мило, крем-мило, спрей для туалету, дезодорант, крем для рук, лак для волосся, пляшечка з антисептиком і ще якась незрозуміла фігня.
Розібрали трохи стінної шафи в Альфи, піднімаємося на третій поверх. Там усе заховано також у фальш-панелях стінних шаф. Відкручуємо їх. На панелі якраз пульт від кондиціонера. Дівчата ввімкнули кондиціонер і відчинили заодно вікна. Молодці. Це ще не все. Ми запитуємо: “А це так задумано, щоб він на нагрів був увімкнений”? “А він що, на нагрів працює?” – перепитують вони. Курки.
На четвертому поверсі, все в тому ж дівич-вечорі, затесалася ще парочка гамма-самців. Пониклий погляд, вузькі краватки, сутулі. Практично кастровані Альфою.
Усе знайшли, зібрали розібрали. Нові трубки протягнули і заодно пару насосиків замінили. Ну і свої брудні пальчики з білих стін за собою повитирали. А то недобре виходило якось.