У ментів у слідчому відділі, чехарда з ейрконами. Якимось чином увімкнення одних внутрішніх блоків впливає на роботу інших. Ну, ми приїхали просто перевірити і переписати адресацію внутрішніх блоків на зовнішньому. Далі вже проблема виробника і його служби підтримки – там явно якісь трабли з прошивкою мізків у ейрконів, у яких на два зовнішні блоки, що працюють у режимі master-slave, у внутрішньому режимі працює 23 внутрішніх.
При вході видали бейджики “Відвідувач”. Запитав, а бейджики “Підозрюваний” у вас є? А сам встиг продумати в голові цілу серію бейджків від “жертва” до “цап-відбувайло”.
Отже, ми будемо бігати по кімнатах і перевіряти адреси установок. Клева, чо. Мало того, що опинилися за становищем вищими за всю поліцію, у сенсі на даху, так ще й пройдемо з інспекцією по приміщеннях. Це ж який кайф вдиратися в кабінети, які мають викликати трепет у тих, хто в них заходить, але хто в них не працює.
- У, яка в них крута фотолаба… І це все добро для зйомки в жанрі “натюрморт”… Кілька дорогущих “голів” світла, задники, спеціальні координатні підвіски для цих голів, такі ж координатні штативи… ммм… Приміщення, метрів 70 квадратних, заодно і з проектором та екраном. Поруч лежать фотосумки з фотоапаратами та об’єктивами. Дорогі апарати. Та й сумки кльові. Не м’які, а у вигляді валіз жорстких, з металевими куточками зовні та м’яких, з м’якими відділеннями всередині.
- Кімнати для прослуховування. Усе записується, а потім приходять дівчатка, симпатичні, до речі, і прослуховують. Кого слухають? На того, на кого є рішення суду. Чи буде прослуховуваний знати, що його слухають? Так. Але потім. Разом з усіма записами – їх йому передадуть. Для кожного слухача – окрема кімната, щоб того, кого слухають, не чули, навіть із навушників, випадково ті, хто не має стосунку до справи. Зайшов у кожну кімнату, повозився з пультом. В одній із кімнат дівчинка в навушниках когось слухала. Я теж послухав – голосно було, ну ніби ненароком. Розмова ні про що була. Людина зустріч призначала.
- Слідаки… Мохавк на голові? Норм. Татухи? Так. Але переважно – мужики за типажем “відставний військовий”.
- Молодь: щось люто обговорюють у фотолабі, туди-сюди крутять, брейн-штормлять. Пара хлопців і пара дівчат. Чогось записують. Драйв!
- Стіни навколо фотолаби прикрашені натюрмортами, що ілюструють роботу криміналіста. Сюжети типу “Як беруть відбитки пальців” або “Як фотографують докази”. Зроблено з любов’ю і з добре поставленим світлом.
- А можна ось цю вашу інструкцію я сфотографую? Ні. Ок, не питання, а чому. А тому!
- В одній із кімнат до стелі підвішені (за шию, на мотузках) мавпи. Три штуки. Що за…?
Перевірили адреси. Логіки жодної. Взагалі. Наче взагалі випадковим чином попривласнювали адреси установкам. Чи, може, щоб ворог не здогадався?