Течуть кондишни в органі правосуддя. Заходимо. Вхід тільки за перепустками або за пред’явленням паспорта. Усім, крім людей у робочих штанах. Нам достатньо сказати, що ми прийшли щось лагодити, і нас навіть проведуть аж до святая святих – самої серверної, в якій, власне, і тече кондиціонер. Тече сильно. Внизу пластиковий контейнер поставили для води. Вимикаємо кондишн. Сисадмін каже, що, мовляв, даремно. Тут має бути менше 40 градусів завжди. Ми говоримо, що ненадовго. Розбираємо блок, підрізаємо трубки, надягаємо, на клей, муфту. Порядок. Зовнішній кожух прилягає дещо криво. Дешева річ. Але можна радіти – адже за бюджет куплена.
Друге протікання – стельова установка у сисадміна в кабінеті. Стандартна сисадмінівська кімната. Мотлох, комп’ютери з інвентарними номерами, запчастини. У центрі обладнано напівкругле робоче місце з 8-ма моніторами. Прям “Матриця” або зореліт якийсь. Посередині столу – статуетка Спока зі “Стар Треку”. Зняли кришку… ні, підпорядкувати з ходу не можемо. Треба насос міняти. Не сьогодні.
Йдучи, помітили служителів органів правосуддя, які грали внизу у своїй їдальні в покер. Замість грошей – фішки. Азартно грали. Задумався.