Село. Автосалон “Мерседес”. Мерседесів стільки, що очі розбігаються. Модельний ряд дуже широкий. Від маленьких (та й великих) кабріолетів до кросоверів. Близько сотні машин. Своя СТО, свій склад запчастин. Моя робота – на даху. Треба замінити мотор вентилятора зовнішнього блоку. Як на дах залізти? Ах так, ось – драбина. Ну, я не знаю, який талановитий архітектор зробив вхід на дах триповерхової будівлі можливим тільки за приставною розсувною драбиною. А драбина, я зрозумів тепер, асоціюється зі словом “страшно”. Причому дуже страшно. З драбиною мені допомагає возитися начальник СТО. Майстрів відволікати не можна. У них, як і в мене, погодинка.
Дах – краса. Звук військового літака. Ні, вони не змусять мене задерти голову! Задер. Хмари, літак. З даху видно галявину. На галявині пасуться корови м’ясної породи. Шкура вершкового кольору. Під шкурою багато м’язів, що випирають. Корови-бодібілдери. Нікого навколо немає. Неспішно розбираю блок. Міняю венилятор. Підключаю. Спускаюся вниз. Вмикаю “автомат”. Піднімаюся наверх – усе працює. Залишилося зібрати все назад, зібрати свої інструменти і підписати наряд-замовлення. Що і зробив.