Наряд – заїхати в той ресторан, що ремонтується, і встановити стельові виходи для вентиляції. в туалетах. Минулого разу, три дні тому, все було в стані “У нас ремонт у розпалі”. Недоклеєний кахель, на підлозі тирса, меблі ще у вигляді листів ДСП тощо. Сьогодні, коли ми приїхали, на столах уже лежали серветки і стояли склянки, різні люди щось десь допідкручували і допопідключали, скрізь було чисто й охайно. До того моменту, коли ми прикрутили вентиляцію, в конвеєрну піч увійшла перша піца. До того моменту, коли всі робітники в залі все доробили, зайшли перші відвідувачі. робота ще була – на кухні, на вхідних дверях, у конторі. Але ресторан уже працював.
Крім вентиляції, виявилося, треба розібратися з іще двома холодильниками. В одного мотор конденсатора згорів. В іншого двері не закривалися щільно. Розібралися. Тільки йти – стеля в туалеті впала… Блін. Якісь халтурники прикріпили підвісну стелю до стін на двосторонній скотч і навіть не подумали закріпити шурупами. Зрозуміло, стеля від ваги себе, лампи і наших повітропроводів, упала.
Приробили стелю назад. В інших місцях подивилися – та сама історія. Доповіли в Г’юстон. Прибрали за собою. Тож ачівка “мив громадські туалети” розблокована. Хоча вони були абсолютно нові – тільки після ремонту.
Майже цілий день провозилися, замість очікуваного “ах, усього-то…”