Ми всі зроблені за одним і тим самим кресленням, образом і подобою. Одні й ті самі ідеї, винаходи, формули приходять у різні голови з вражаючою синхронністю. Саме тому в науці так багато законів і формул із подвійними і навіть потрійними назвами. І жителі майже кожної досить амбітної країни впевнені, що все найцікавіше вигадали їхні співвітчизники, а конкуренти із сусідніх країн просто передрали все під копірку. Насправді, те саме радіо винаходили кілька десятків людей по всьому світу майже одночасно.
Через таку однаковість на світ щохвилини з’являються розлогі “велосипеди” – рішення і концепції, які на дев’ять десятих повторюють щось, що давно придумав хтось іще. Як казав Остап Бендер: “Такий удар з боку класика!” І тим приємніше зустріти в чужій голові думки, дуже схожі на твої, але такі, що ще не оформилися остаточно, не встигли перетворитися на щось відчутне, суттєве, що заслуговує на окрему статтю в енциклопедії. Адже при цьому одночасно отримуєш підтвердження того, що ти не самотній у своїх фантазіях, а отже, можливо, не таку вже безглуздість вигадав, як іноді здається в особливо невдалі дні, і шанс увійти в історію як першовідкривачу чогось значного і потрібного, як видається в дні вдалі. Ну і заодно, звісно, можна встигнути виправити купу помилок і неточностей, які той, інший, наробив у твоїй ідеї через недомислення.
Саме так з’явилася на світ ця книжка. У якийсь момент обидва автори виявили разючу схожість у поглядах на проблему приватності та вектор соціальної еволюції, за майже повної відсутності чогось завершеного і конкретного на ту ж тему в навколишньому інформаційному просторі. Водночас ідеї виразно носилися в повітрі. То тут, то там, незалежно один від одного різні люди в різних місцях поводилися так, наче вже прочитали книжку, яку ми ще не почали писати. Ми втомилися бомбардувати один одного Скайпом посиланнями з незмінною припискою “Привид бродить Європою”. Світобудову прозоро натякало, що вже давно пора. І ми засукали рукава.
Автори вдячні своїм друзям, рідним і знайомим, які читали цю книжку на різних етапах її написання і зробили корисні зауваження: Олександру Довничу, Дмитру Дубині, Миколі Кравченку, Анастасії Москалюк, Андрію Мужуку, Олексію Начарову, Олексію Стрельниковій, Денису Сиропоршньову, Світлані Толмачовій, Михайлу Янчуку, Максиму Ященку.