Чітко видно, що ми всі йдемо, причому дуже швидко, до нового суспільного ладу. Як він називатиметься, ми не знаємо. Нам подобається назва “реконізм” від англійського слова reckon – підраховувати, враховувати. Бо інформаційна інфраструктура та облік внеску кожного за масової співпраці будуть головними ланками нового політичного устрою. Історичний досвід Щоб зрозуміти, Читать дальше
правящий класс
Що вигідно правлячому класу
За кожного суспільного (державного) устрою правлячий клас тому й називався правлячим, що він володів якимось ексклюзивним доступом до якогось ключового ресурсу. Це визначало відносини в суспільстві і методи управління суспільством. Також це визначало фокус зусиль суспільства. Якщо правлячому класу потрібно було мати більше ключового ресурсу, то все суспільство вирішувало це Читать дальше
Головне протиріччя
Головне протиріччя, як завжди, криється в розвитку інших продуктивних сил, які суперечать виробничим відносинам, що склалися. А що в нас відбувається з продуктивними силами? Відбувається дуже цікава метаморфоза. Дедалі менше й менше капітал є знаряддям експлуатації, перетворюючись на знаряддя самопрацеустрою. Роботи, автомати, машини, комп’ютерна техніка дають змогу тепер пекти хліб, Читать дальше
Міф, з яким ми живемо
Є дуже стійкий міф, який просто сидить у нас у підкірці, що зміна суспільного ладу відбувається виключно революційним шляхом. Мало того, представляється перехід приблизно так: “якісь маси” вирішили перейти до іншого суспільного устрою, їм заважали інші “якісь маси”, і після кровопролитної суперечки був встановлений новий порядок, до якого прагнули “більш Читать дальше
Правлячий клас
Кожна соціальна революція була спровокована зміною в продуктивних силах. І річ не в тому, що зароджувався новий клас багатіїв, а в тому, що науково-технічний прогрес давав змогу виробляти продовольство дедалі меншою кількістю рук, а отже, суспільство могло дозволити собі спочатку класи, не зайняті у виробництві продовольства (ремісники), а потім класи, Читать дальше